Як укласти договори доручення з ФОП і уникнути штрафів

Автор: Володимир Рак, Партнер ЮК Lex Consulting, сертифікований податковий консультант

Опубліковано 30 Листопада 2020 у uncategorized news publikatsiyi articles

Що треба враховувати перед тим як укладати договори доручення з фізичними особам-підприємцями на спрощеній системі оподаткування щоб уникнути ризиків застосування штрафів з боку Держпраці і податкової?

Насамперед треба розуміти, що згідно вимог цивільного законодавства, за договором доручення повірений має вчиняти певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. На практиці, повірений в преамбулі договорів з третіми особами вказує не тільки себе, але і довірителя, посилаючись на договір доручення і на довіреність. Саме довіритель вважатиметься стороною договору, незважаючи на те, що підписує договір повірений.

Разом з тим, якщо фізична особа за договором доручення буде фактично виконувати трудові функції і відповідно трудові відносини з ним не буде оформлено, це може призвести до застосування штрафу в 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Фізичної особи можуть виконувати роботи (надавати послуги) як на підставі трудового договору, так і на підставі цивільно-правових договорів, наприклад договору доручення. Під час виконання робіт (надання послуг) за трудовим договором мають дотримуватися вимоги трудового законодавства, а за умови укладання договору доручення, особи керуються цивільним законодавством.

Щоб уникнути ризиків перекваліфікації договору доручення в трудовий, предметом договору доручення має бути отримання певного результату і такі угоди не мають містити функцій працівника, які б мали систематичний характер. При цьому, одержання винагороди повіреним згідно договорів доручення має відбуватися після виконання доручення (отримання звіту повіреного і підписання актів виконання робіт). На повірених не мають поширюватись правила трудового розпорядку, табель стосовно них не ведеться, норма робочого часу не обмежується.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення або за агентськими договорами доходом, що підлягає оподаткуванню єдиним податком, є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Податковим кодексом встановлені граничні обсяги доходу для різних груп фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку (для 2-ї групи – 1500000грн., для 3-ї – 5000000грн.). При цьому, граничний обсяг доходу у повіреного стосується саме суми отриманої ним винагороди за договором доручення, а не всієї виручки від реалізації товарів/послуг від імені довірителя.

Податковим кодексом встановлено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку, зокрема, другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Оскільки для ФОПів платників єдиного податку, що надають послуги по договору доручення, доходом є їх винагорода за договором доручення, то і наведене обмеження в 1 млн. грн. стосується також доходу у вигляді винагороди повіреного.

Договором доручення може бути передбачено, що довіритель після виконання повіреним доручення не перераховує повіреному винагороду, а повірений із суми, що надійшла йому в оплату товару (послуг), залишає певну суму винагороди собі. В такому разі рекомендуємо повіреному заповнювати Книгу обліку доходів наступним чином: в день отримання готівкової виручки від покупця відобразити повну суму в графі 2, а в день перерахування цієї суми довірителю – в графі 3; окремим рядком можна показати отримання доходу у вигляді винагороди (гр. 4); тоді в графі 6 залишиться тільки сума винагороди повіреного, тобто дохід, що підлягає оподаткуванню і обрахунку обмежень.

При цьому, слід враховувати, що згідно законопроекту № 1073 (який був прийнятий 20.09.2019 року), з 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій будуть зобов’язані застосовуються всі платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичні особи – підприємці), незалежно від обсягів доходу та від обраного виду діяльності.

Коли з вами зв'язатися?