Справа «Рівнеазот» щодо ТЦУ: чи все так однозначно?

Автор: Володимир Рак, Партнер ЮК Lex Consulting, податковий консультант

Опубліковано 08 Грудня 2021 у news publikatsiyi

Нещодавно Верховний Суд прийняв «скандальне» рішення щодо трансфертного ціноутворення на користь контролюючого органу (постанова від 09.10.2019 у справі №817/1737/17)

Спір виник за результатами перевірки  контрольованих операцій ПАТ «Рівнеазот» з імпорту природного газу від Ostchem Holding Limited (Республіка Кіпр) за період із 1  вересня по  31 грудня 2013  року та експорту мінеральних добрив на користь NF Trading AG (Швейцарська Конфедерація) за період із 1  вересня 31 грудня 2013 року та з 1  січня  по 31 грудня 2014  року.

Розглянемо детально суть спору, позицію і аргументи сторін, а також висновки судів за результатами розгляду справи.

  1. Щодо контрольованих операцій з імпорту природного газу від «Ostchem Holding Limited» (Республіка Кіпр)

Як метод визначення ціни у КО платником було застосовано метод «порівняльної неконтрольованої ціни».

Для обґрунтування операцій з придбання природного газу від «Ostchem Holding Limited» у документації з трансферного ціноутворення платником було проведено співставлення із операціями по реалізації «Ostchem Holding Limited» природного газу на ПАТ «Одеський припортовий завод» та ПАТ «Сумихімпром».

Підприємство скористалося інформацію з інформаційно-аналітичного продукту «Товарний монітор. Україна». В зазначеному джерелі була зазначена ціна та умови здійснення операцій компанії «Ostchem Holding Limited» з пов’язаними та непов’язаними особами на території України в 2013 році.

Під час аналізу внутрішніх операцій було здійснено аналіз умов операцій, характеристик товарів, об’єму поставок газу за період з вересня по грудень 2013 року, функцій та ризиків, притаманних сторонам, строків виконання зобов’язань, географії ринку, умов оплати, умов поставки, перехід права власності, цілі використання газу, відповідальність сторін, ціну.

За результатом аналізу, ПАТ «Рівнеазот» дійшло висновку, що комерційні та фінансові умови операції «Ostchem Holding Limited» та АТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Сумихімпром» є зіставними з умовами контрольованої операції і можуть бути використані для визначення ринкового діапазону цін.

На підставі інформації, зазначеної в офіційно визнаному джерелі «Товарний монітор. Україна» ПАТ «Рівнеазот» сформовано ринковий діапазон цін за період з вересня по грудень 2013 року, максимальне та мінімальне значення якого одночасно дорівнює 430 дол. США за 1000 куб.м. Ціна в контрольованих операціях за період з вересня по грудень 2013 року складала також 430 дол. США за 1000 куб.м.

Натомість ОВПП ДФС вважало що платник податків неправомірно застосував метод «порівняльної неконтрольованої ціни» (аналог продажу) до цього товару.

Таку позицію контролюючий орган обґрунтував тим, що операції між АТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Сумихімпром» та Компанією «Ostchem Holding Limited» є контрольованими, а співставлення ПАТ «Рівнеазот» цін в контрольованій операції є таким, що не відповідає вимогам ст. 39 ПК України. Порівняння ціни в контрольованій операції з цінами в операціях, які відповідно до ст. 39 Кодексу визнані також контрольованими, на думку, ОВПП ДФС протирічать принципам трансферного ціноутворення, визначеним п.39.1 ПК України, а тому не може бути використано для застосування порівняльної контрольованої ціни.

ОВПП ДФС посилалось на Настанови ОЕСР, відповідно до яких порівняна неконтрольована операція (Comparable uncontrolled transaction) – це операція між двома незалежними сторонами, яка є порівняною по відношенню до контрольованої операції, що розглядається. Це може бути або порівняна операція між однією стороною контрольованої операції та незалежною стороною («внутрішні ознаки порівнянності») або між двома незалежними сторонами, жодна з яких не є стороною контрольованої операції («зовнішні ознаки порівнянності»). Відповідно до п. 3.25 Настанов ОЕСР порівняння контрольованих операцій платників податків з іншими контрольованими операціями, здійснюваних тією самою іншою групою ТНК, недоречні для застосування принципу витягнутої руки і тому повинні використовуватися податковими органами як основа для коригування трансферного ціноутворення.

Контролюючим органом для встановлення відповідності цін КО рівню звичайних (ринкових) цін було застосовано метод «чистого прибутку», а досліджуваною стороною обрано фірму «Ostchem Holding Limited» як таку, що виконує найменше функцій та несе найменші ризики.

Так, контролюючим органом було встановлено, що ПАТ «Рівнеазот» було укладено контракт на поставку природного газу російського походження з нерезидентом «Ostchem Holding Limited». На виконання вказаного контракту у період із 1 вересня по 31 грудня 2013 року «Ostchem Holding Limited» відвантажено на адресу ПАТ «Рівнеазот» природний газ на загальну суму 5944537963,05 грн. (еквів. 743717998,63 дол. США) за ціною 430 дол.США за 1000 куб.м. Перехід права власності на природний газ відбувався на умовах поставки DAP, газовимірювальна станція у пункті призначення на кордоні Російська Федерація/Україна та/або Білорусь/Україна (Інкотермс-2010), у момент перетину державного кордону. Транспортування природного газу Покупцю здійснювалося на умовах DAP до пункту в районі газовимірювальної станції  безпосередньо третьою особою, у якої  Продавець закуповував природний газ. Покупець ніс витрати щодо транспортування природного газу лише від пункту газовимірювальної станції до місця його використання для виробничих потреб. Таким чином, Покупець обмежено виконував функцію транспортування в рамках КО. Продавець, у свою чергу, не залучався до транспортування природного газу. ДФС України, у відповідь на запити до Федеральної митної служби Росії отримано податкову інформацію та завірені копії документів, де зазначено, що відправником/експортером природного газу на територію України, поставленого в 2013 році в адресу українських організацій в обсязі 12926242513 куб.м., є лише компанія «Ostchem Holding Limited», транспортування природного газу здійснювалось через газопровід, який проходить з території Російської Федерації на митну територію України.

ОВПП ДФС було встановлено, що ТОВ «Газпром-Експорт» (Російська Федерація), задекларовано поставку природного газу російського походження переміщеного в 2013 році на митну територію України в адресу «Ostchem Holding Limited» в обсязі 12926242513 куб.м, за ціною 268,5 дол.США за 1000 куб.м. Проведеним аналізом основних пунктів контрактів, укладених між ООО «Газпром експорт» та «Ostchem Holding Limited», зокрема у частині предмету контрактів, умов поставки природного газу, переходу права власності та інше, контролюючим органом встановлено їх ідентичність з основними пунктами контракту між ПАТ «Рівнеазот» та «Ostchem Holding Limited». Таким чином, було встановлено, що «Ostchem Holding Limited» не виконує будь-яких функцій, які могли вплинути на збільшення ціни продажу природного газу.

ДФС України в рамках обміну інформацією відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування отримано відповідь Компетентного органу Республіки Кіпр, в якій були зазначені фінансові показники діяльності «Ostchem Holding Limited» за 2013-2014 роки, на підставі яких ОВПП ДФС був застосований метод «чистого прибутку».

Суд 1 інстанції приймаючі рішення на користь платника обґрунтував його тим, що підпункти 39.2.2.1 і 39.2.2.2  ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, обмежували вибір компаній для зіставлення лише фактором пов`язаності між собою, водночас не було жодної вказівки щодо неможливості зіставлення операцій з контрольованими. Оскільки компанія «Ostchem Holding Limited» не є пов`язаною особою із ПАТ «Сумихімпром» та АТ «Одеський припортовий завод», тому, ціни при здійсненні господарських операцій між ними можуть бути використані для зіставлення з контрольованими операціями позивача по придбанню газу у компанії «Ostchem Holding Limited». При цьому, публічні джерела, використані підприємстовм, є достатніми для використання пріоритетного методу «неконтрольованої порівняльної ціни» (аналогів продажу), з урахуванням визначеного ринкового діапазону цін щодо інформації про ціни на природний газ, тому висновки відповідача щодо неможливості його використання є помилковими.

Верховний Суд погоджуючись з позицією ОВПП ДФС та суду апеляційної інстанції зазначив таке:

«Спірним у даному випадку є питання щодо можливості застосування до контрольованої операції з імпорту природного газу від «Ostchem Holding Limited» методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

На думку колегії суддів, нормативне регулювання трансфертного ціноутворення, чинного на час виникнення спірних відносин, необхідно застосовувати в комплексі з аналізом  регулювання таких відносин, чинного з 1 січня 2015 року.

Так, Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII   «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення»  (набрав чинності 1  вересня 2013 року)   в Україні було запроваджено державне регулювання трансфертного ціноутворення, яке визначалось як податковий контроль за трансфертним ціноутворенням, що передбачає коригування податкових зобов`язань платника податків до рівня податкових зобов`язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов`язаними особами (підпункт 39.1.1  пункту 39.1  статті 39 ПК України).

За змістом пояснювальної записки до законопроекту цього Закону вбачається, що податковий контроль за трансфертним ціноутворенням ґрунтується на принципі «витягнутої руки» (Arm’s length principle) – міжнародному стандарті, погодженому державами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку і рекомендованому до використання щодо встановлення трансфертних цін для податкових потреб. Принцип «витягнутої руки» викладений у статті 9 Типової податкової конвенції ОЕСР та передбачає збільшення податкових зобов`язань пов`язаних осіб до рівня податкових зобов`язань непов`язаних осіб за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов здійснених ними операцій.

Законом України від 28 грудня 2014 року  № 72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (набули чинності з 1 січня 2015 року) з метою вдосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням та приведення його у відповідність до Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб статтю 39 ПК України викладено в новій редакції, якою було прямо впроваджено принцип «витягнутої руки», який полягає в тому, що обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу “витягнутої руки”, якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Аналіз мети та принципів трансфертного ціноутворення дає підстави для висновку про те, що у розумінні положень статті 39 ПК України у редакції, чинній як з 1 січня 2015  року, так і у редакції, на час виникнення спірних відносин, зіставними операціями визнавались неконтрольовані операції сторін, які не є пов`язаними особами.

Зміни до ПК України, які набули чинності з 1 січня 2015 року, не встановлювали нового регулювання спірних відносин, вони лише ясніше розкривали мету трансфертного ціноутворення.

Зміст пояснювальної записки до проекту Закону України від 4 липня 2013 року №  408-VII  свідчить про імплементацію принципу «витягнутої руки» до Закону вже з 1 вересня 2013  року.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що використання методу «порівняльної неконтрольованої ціни» щодо контрольованих операцій імпорту природного газу від фірми «Ostchem Holding Limited» є неможливим у зв`язку з відсутністю інформації щодо зіставних неконтрольованих операцій в офіційних джерелах інформації, а співставлення цієї операції з операціями по реалізації нерезидентом «Ostchem Holding Limited» природного газу ПАТ «Одеський припортовий завод» та ПАТ «Сумихімпром» не відповідає вимогам податкового законодавства. Тому, за цими контрольованими операціями імпорту природного газу від фірми «Ostchem Holding Limited» контролюючим органом правомірно застосовано метод «чистого прибутку», як найбільш доцільний для встановлення відповідності цін контрольованих операцій, а досліджуваною стороною обрано фірму «Ostchem Holding Limited», як таку, що виконує найменше функцій та несе найменші ризики.».

Таким чином, Верховний Суд в даному випадку застосував до правовідносин, які відбувались у 2013-2014 роках норми ст. 39 ПК України в редакції яка почала діяти починаючи з 1 січня 2015 року.

Так, відповідно до пп. 39.2.2.1 ПК України, в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин, для визначення обсягу отриманих доходів та/або понесених витрат під час здійснення контрольованої операції платники податків і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводять зіставлення такої контрольованої операції з іншими операціями, сторони яких не є пов’язаними особами.

Платник податків здійснив зіставлення контрольованих операцій із операціями «Ostchem Holding Limited» з ПАТ «Одеський припортовий завод» та ПАТ «Сумихімпром», які також є контрольованими.

Отже, таке зіставлення не було заборонено законодавством в 2013-2014 роках.

В той же час, у Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1 рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший  нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У п. 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic» №26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні – для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість – у разі необхідності за належної правової допомоги – передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява №77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)»), серія А, № 30, пункти 48-49; «Мелоун протии Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), серія А, № 82, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), серія А, № 226-А, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), серія А № 176-В, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. згадані вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Отже, вбачається що в даній справі контролюючий орган, а в подальшому і суди апеляційної і касаційної інстанцій не дотримались принципів правової визначеності та належного врядування як суттєвих елементів принципу верховенства права.

Також, відповідно до пп. 39.5.3.4 ПК України, в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин, для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами операцій, що не є контрольованими, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не має права використовувати інформацію, доступ до якої обмежено відповідно до законодавства.

В той же час, контролюючим органом було використано відповідь Компетентного органу Республіки Кіпр, в якій зазначені фінансові показники діяльності «Ostchem Holding Limited» за 2013-2014 роки, що є порушенням пп. 39.5.3.4 ПК України.

Крім того, відповідно до Настанов ОЕСР контрольованими операціями вважаються виключно операції, які здійснюються між компаніями групи (зокрема, в транснаціональних компаніях), які прямо чи опосередковано володіють чи впливають на діяльність іншої компанії. А оскільки в рамках зазначеної справи обрані платником податків зіставні операції відбувались між непов’язаними особами, а саме з резидентами «низькоподаткових» юрисдикцій, то в розумінні Настанов ОЕСР такі операції не є контрольованими.

Водночас, під час застосування  методу чистого прибутку відповідач не дослідив відібрані ним компанії на предмет здійснення ними  реальних операцій торгівлі газом, не встановив дійсну рентабельність цих операцій, не перевірив чи не здійснені ці операції з пов`язаними особами та не врахував наявне від`ємне значення показника рентабельності.

  1. Щодо операцій експорту «вапняно-аміачної селітри» та «аміачної селітри» на користь «NF Trading AG» (Швейцарська Конфедерація)

ОВПП ДФС погодився з обраним підприємством методом «чистого прибутку», який ґрунтується на порівнянні рентабельності контрольованої операції з ринковим діапазоном рентабельності у зіставних операціях. Проте, контролюючий орган визнав помилковим вибір досліджуваною стороною саме «NF Trading AG» та обрав стороною для дослідження ПАТ «Рівнеазот», пославшись на неможливість виділення операційного прибутку по кожній контрольованій операції NF Trading AG.

Контролюючий орган мотивував це тим, що оскільки у вільному доступі була відсутня інформація про нерезидента «NF Trading AG», якого відібрав платник для дослідження (а саме інформація: щодо фактичних видів діяльності, функцій, які здійснюються компанією; про види реалізованої продукції нерезидента за галузевим напрямком; щодо частки, яку займає реалізація мінеральних добрив в загальному обсязі реалізації продукції; щодо наявності необхідного для виконання діяльності компанії приміщення за адресою реєстрації, кількості працівників, які працюють в компанії; щодо фінансових показників отриманого прибутку від операційної діяльності та чистого доходу, отриманого «NF Trading AG» при здійсненні реалізації «вапняно-аміачної селітри» і «аміачної селітри»), то неможливо було провести розрахунок чистої рентабельності по кожній контрольованій операції відповідно до положень підпункту 39.2.2.1  ПК України.

Натомість підприємство зазначало, що функціональний профіль компанії NF Trading AG дозволяє із більшим ступенем зіставності порівняти контрольовану операцію із операціями, сторони яких не є пов’язаними особами. Таким чином, вибір NF Trading AG, в якості сторони, щодо якої буде застосований метод трансферного ціноутворення, був зроблений у повній відповідності до вимог пп. 39.3.2.8 ПК України. Також підприємство вказувало, що не відповідає вимогам чинного законодавства твердження податкового органу про те, що метод чистого прибутку не може бути застосовано по відношенню до NF Tгading AG через неможливість виділення операційного прибутку по кожній контрольованій операції, оскільки згідно пп. 39.3.6.2 ПК України, показник рентабельності для методу чистого прибутку може розраховуватись для сукупності контрольованих операцій у разі, коли окремі операції є стільки взаємопов’язаними або безперервними, що не можуть бути адекватно оцінені окремо. Адміністративні витрати NF Tгading AG є загальними для всіх операцій і не можуть бути виділені для кожної операції окремо. Відповідно, показник рентабельності був розрахований в цілому по компанії, що відповідає вимогам пп. 39.3.6.2 ПК України. Крім того, обрані податковим органом компанії для порівняння з ПАТ «Рівнеазот» не є співставними (лише один є виробником азотних добрив, інші – мінеральних; обсяги виконуваних ними функцій менші за обсяги позивача; не проаналізовано функції, ризики та активи цих компаній), що порушує положення пп. 39.2.2.5 ПК України. Також ПАТ «Рівнеазот» не може бути досліджуваною стороною за методом чистого прибутку, оскільки в нього наявні контрольовані операції як на етапі закупки газу, так і на етапі реалізації продукції.

Суд апеляційної інстанції і Верховний Суд в даному випадку погодились саме із доводами контролюючого органу.

  1. Щодо операцій експорту мінеральних добрив «аміаку безводного» на користь «NF Trading AG» (Швейцарська Конфедерація)

Підприємством було обрано метод «чистого прибутку» (показник чистої рентабельності). Натомість, контролюючий орган дійшов висновку про необхідність застосування методу «порівняльної неконтрольованої ціни» (аналогів продажу), оскільки ціни в контрольованих операціях ПАТ «Рівнеазот» при експорті «аміаку безводного» на адресу «NF Trading AG» не відповідали рівню звичайних цін, які складалися на найближчу дату до здійснення контрольованих операцій на підставі даних, опублікованих у офіційних джерелах інформації («Вісник Міністерства доходів та зборів України», «Дайджест цін товарів на світових ринках», «Товарний монітор»).

ОВПП ДФС мотивував це тим, що за правилами пункту 39.3 статті 39 ПК України платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Отже, у розумінні цієї норми, метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) є пріоритетним (у порівнянні з іншими основними методами) у разі можливості його застосування.

Підприємство не погоджувалось з обраним податковим органом методом порівняльної неконтрольованої ціни, оскільки в процесі аналізу офіційно визнаних джерел, а також інших загальнодоступних джерел інформації, не було виявлено інформації, яка б дала змогу зробити обґрунтований висновок щодо зіставності таких операцій з контрольованою.

Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що за контрольованими операціями щодо експорту «аміаку безводного» на користь фірми «NF Trading AG» у зв`язку з наявністю достатньої інформації в офіційних джерелах щодо звичайних експортних цін на такий товар, застосуванню підлягає метод «порівняльної неконтрольованої ціни» (аналог продажу), як пріоритетний.

Таким чином, приклад даної справи наглядно показує, що у спорах даної категорії у кожної сторони можуть бути свої підкріплені законодавством аргументи, однак, суди при прийнятті рішень керуються не стільки правовим регулюванням відносин, скільки економічною логікою і навіть доцільністю обрання того чи іншого методу і сторони що досліджується.

 

 

Володимир Рак,

Партнер ЮК Lex Consulting,

податковий консультант

 

 

 

 

Коли з вами зв'язатися?